Сумні цитати

Ось у чому біда з близькими родичами. Як лікарі-збоченці, вони знають, де найболючіші місця.

Самотність – у натовпі.

- Є на світі і щось інше. Але ти цього не знаєш. - Вона помовчала. - Ти не знаєш, тому що в тебе немає сліз, і ти не розумієш, що означає сумувати вдвох. – Так, цього я не розумію. Ми не часто сумували, Ліло. - Так, ти не часто сумував. Ти або сердився, або був байдужим, сміявся або був таким, яких ви називаєте хоробрими. Але це не хоробрість. – А що це таке. Ліла? - Страх видати свої справжні почуття. Страх перед сльозами. Страх, що тебе не порахують за чоловіка. У Росії чоловіки плачуть та залишаються мужніми. А ти ніколи не відкрив свого серця.

Нічого не може бути приємнішим, як жити на самоті, насолоджуватися видовищем природи і почитати іноді якусь книгу…

— Чи сумніваєшся в моїх здібностях? — Ні, тільки в намірах.

Ви помічали, що особливо самотнім почуваєшся саме у знайомих із дитинства місцях, куди повертаєшся з якимись передчуттями та очікуваннями незвичайного? А там уже все чуже.

— У шашлику головне не вихідний продукт, а правильний маринад. — Теодор перейшов до стелажу зі спеціями. - А що ти тепер шукаєш? — Суміш поароматніша, щоб відбити запах м'яса.

Радості забуваються, а печалі ніколи.

Знаєте, на кого ви схожі з цією дорогою сумочкою та дешевими туфлями? На селище.

Горе і Скорбота - це рани, що кровоточать від будь-якого дотику, крім легкого торкання руки Любові, але навіть у цьому випадку кровотеча триває хоч уже і без болю.