Януш Леон Вишневський

Самокалікування — цілеспрямоване перенесення психічного болю на більш терпиму фізичну.

У розпал депресії ти зовсім млявий і тобі не хочеться навіть перерізати собі вени. Ти ходиш або лежиш, ніби в бетоні, що схоплюється.

А вранці найгірший час для людей у ​​депресії.

Вона іноді уявляла собі світ без чоловіків, але без двох цих своїх подруг уявити не могла. У її житті вони були “завжди”. І хоча, а може, тому, що всі три вони були зовсім різні, їй здавалося, що без них світ втратив би один вимір. Став би пласким.

На пальці лівої руки я ношу каблучку з діамантом. Я пристрасно хотіла, щоб він хоч раз зігрів цей діамант, взявши мене за руку, не побоюючись чужих поглядів.

Надто боляче було востаннє, щоби ризикнути знову.

(з листа) PS Весь день я звикаю до думки про те, що перестала бути незайманою, не ставши коханою...

Тієї ночі я зрозумів, чому батько пив, коли померла мама. Тієї ночі горілка була як кисень. Знову можна було дихати.

Повільно поширюється зсередини - з околиць, а може, і з самого серця - тепло. А потім легкий смуток, що ледве стискає горло. І одразу ж радість. Радість така дика, що навіть хочеться плакати. І слідом якесь надприродне натхнення. А потім лагідне все, що триває і триває хвилювання. І над усім домінує бажання торкнутися. Усього на мить, і найкраще губами. Так! Це саме те. Це ніжність.

Я дуже високо ціную той факт, що ти з’явилася в моєму житті.