Серіал

Красиві руді. Нас поцілував вогонь.

Коли Алексіс тільки народилася, вони дали мені цього маленького, закутаного в пелюшки чоловічка. І вона просто... дивилася на мене. І тоді я подивився на неї, це почуття пронизало мене, ніби в мене потрапила блискавка. Це було кохання. Миттєве, незрозуміле кохання, яке ти відчуваєш тільки по відношенню до своєї дитини. Тоді я зрозумів. Я зрозумів, що моє життя змінилося назавжди.

- Я люблю тебе, Ханно. — Чому ти не сказав мені це, коли я була жива?

Коли люди хочуть, щоб ти зробив те, що вони вважають неправильним, вони кажуть:«Така реальність».

Я вийшла з себе, побачила свою тінь, злякалася і пішла назад.

Будь самим собою. Говори все, що ти думаєш.

Я не можу бути тим, ким мене хочуть бачити інші, не можу бути тим, ким вона хоче мене бачити...

Конфлікти вирішуються самі собою, коли згадуєш, чому ви потоваришували... Зрештою, не важливо як, але головне, що ви все одно стали друзями...

Ненормальна реакція на нестандартну ситуацію – це нормально.

Сім'я - це місце, де уми повідомляються один з одним. Якщо вони люблять один одного, їхній будинок буде таким же красивим, як квітник. Але якщо ці розуми втратить гармонію один з одним, це подібно до бурі, яка спустошує сад.