Серіал

Як ти смієш цитувати мене?

- Чого ти хочеш? Щоб я розгадав твою прокляту загадку? Або щоб моя голова ще більше розболілася? — Тоді я вам скажу, — посміхнувся Варіс. — Влада міститься там, де людина вірить, що вона міститься. Не більше, не менше. — Виходить, влада — фіглярський трюк? — Тінь на стіні... Але тіні можуть убивати. І часом дуже маленька людина відкидає дуже велику тінь.

— Якби я не був королем, ти б мені зараз врізав. - Тепер ти носиш корону, і я вже не можу тобі врізати.

– Скажіть, у нього колись були… дівчата, друзі, хоч якісь стосунки? - Я не знаю. - Як це можливо? - Він - Шерлок. Хтось може знати, що діється в цій дивній голові.

- Це було неймовірно! - Ти так думаєш? - Думаю! Надзвичайно, зовсім, дивно! — Зазвичай люди кажуть не так. — А як кажуть люди? —«Пішов до біса!»

Люди виправдовують очікування, якщо у них вірити.

Друзі завжди відіграють важливу роль.

Ви ставите свої інтереси вище за інших, а я лише намагаюся поставити свої інтереси поруч із вашими.

Якщо людина може в першому слові чимось пожертвувати, то і в останньому скаже те саме.

— Є Сем-Герли і Дін-Герли. А що це за слешери? — Ну як сказати… Сем слеш Дін… разом. - У сенсі разом? Як голубки? - Так. — А вони знають, що ми брати? - Клали вони на це з приладом. - Фу ти, ну ти, яка брехня!