кохання

Ти не зрозумів усього. Будь щасливий із ким хочеш. Не можу ж я вимагати у серця твого більше, ніж воно може мені дати...

Зберігають спокій свій себелюбці жадібно; Честь, вірність, обов'язок, любов – їм порох і дим. Начебто, якщо в їхньому будинку все гаразд, Пожежа сусіда небезпечна їм!

Тільки книги можуть врятувати, тільки в них можна знайти співчуття, і втіху, і кохання... Книги, нічого не вимагаючи натомість, люблять кожного, хто їх відкриває. Вони ніколи не покидають навіть тих, хто не дбає про них.

Спочатку я вірила, що треба берегти своє кохання, потім - що потрібно берегти свого чоловіка. Зараз - що треба берегти свої нерви. А решту знайдете заново.

А шкільне кохання — кімнатне, станеш його пересаджувати з горщика у доросле життя — бур'яни заб'ють.

Усі жінки чарівні, а красу їм надає любов чоловіків.

Чи не доводилося тобі, прихильний читачу, пережити щось таке, що цілком заволоділо б твоїм серцем, почуттями та помислами, витісняючи все інше?

Кохання, яке не витримує зіткнення з реальністю, — це не кохання. Але в такому разі нездатність любити — привілей благородних сердець.

— Що це таке — творити по-справжньому? — Як би краще сказати... Проникаючи музикою в серце, приводити в рух фізичні тіла. Тіла слухачів – і своє власне. І через це створювати ситуацію, коли все навколо починає рухатися. Приблизно так.

Ти пахнеш, як кохання. Ти – божевілля з першого погляду.