людина

День видався такий, коли і на думку не спадає замислюватися про сенс життя.

Дивно, але період швидкого дорослішання у мене припав на вік від 15 до 22 років.

Я не бачу тебе, але я знаю, що ти тут. Відчуваю. З самого приїзду я відчуваю, що ти бовтаєшся десь поблизу. Хотів би я побачити твоє обличчя, зазирнути тобі у вічі, сказати тобі, що тут добре. Добре просто до чогось торкнутися. Ось прохолодно, приємно... Покурити, випити кави. А зробити це одночасно – просто фантастика. Або малювати: знаєш, береш олівець і проводиш жирну лінію, а потім – лінію тонша, разом виходить красиво. Або коли замерзли руки, потираєш їх, дивись, це здорово, так приємно! Стільки чудових речей! Але ти не тут, це я тут. Хотів би я, щоби ти був тут. Хотів би, щоби поговорив зі мною. Тому що я друг. Companero!

- Коли ми домовлялися? - Вчора. - Вчора мене не було вдома, я був у Дубліні! - Не моя вина, що ти не слухав.

Дружні відносини – питання почуттів, грошові відносини – питання влади.

Людина, яка знає власну сім'ю, може бути лідером.

... мені подобається плакати. Як поплачеш гарненько, одразу здається, ніби знову ранок і починається новий день.

Доброчесність чеснотою, а й обережність не заважає. Вам особливо треба берегтись. Уже ця справа відома, коли пані надто за доброчесність візьметься, то тут шахраям пожива.

Очевидно, вони робили те, що здатні. Спостереження. Щоб вичленювати та носити інформацію, треба бути розумним. Або хоч би дорослим. Або хоч би добрим. Один такий вартий десяти презирливих балакунів.

Той, хто виносить вирок, сам заносить меч.