людина

Океан, як душа людини, що думає, завжди хвилюється: або на глибині, залишаючись невидимим, або зовні, виплескуючи почуття.

Познайомишся з людьми, а потім розпочинаються ускладнення.

У групах підтримки. У лікарнях. Там, де людям нема чого втрачати, вони, як правило, розповідають найправдивіші історії.

Давай спробуємо зустрітись? Розлучитися ми завжди встигнемо.

Яка ж російська не любить швидкої їзди?!

Ніхто з нас не хоче визнавати, якими вразливими ми почуваємося.

Зрілість стає дурною і забудькуватою, коли починає недооцінювати юність.

Споживання – це не надлишок товарів, це відсутність вдячності та вміння відрізнити гній від діаманту. Це прийняття краси, знань, ідей за належне, коли переконані, що Данко на те й Данко, щоби він відгорів, а ми по ньому ще лапами протопталися. Сам же зголосився - нехай подяки і не чекає!

— Чому мене звинувачують у їхніх маленьких грішках? Ніби я шепочу їм на вухо, змушуючи робити те, що в іншому випадку вони вважають поганим:«О! Це диявол мене примусив!». Я ніколи нікого не змушував нічого робити! Ніколи! — Те, що трапилося з тобою, несправедливо. - Несправедливо? Це неправомірно! Цілу вічність моє ім'я використовують як ілюстрацію для своєї порочності.

Ідеаліст - людина, яка дозволяє годувати себе красивими словами, навіть якщо вони загорнуті в найбрудніший газетний папір.