людина

— І як вам, добре живеться за чужий рахунок? - Що? — Вас зовсім не бентежить, що ви живете за рахунок інших, і совість вас зовсім не турбує? — Ні, дякую. А вас?

Маленький принц був захоплений. От би йому така могутність! Він би тоді милувався заходом сонця не сорок чотири рази на день, а сімдесят два, а то й сто, і двісті разів, і при цьому йому навіть не доводилося б пересувати стілець з місця на місце!

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

Війни не виграють у планах.

Зброя чомусь завжди красива. І навіть чим небезпечніші, тим зазвичай красивіші.

Спроба зрозуміти Всесвіт — одна з небагатьох речей, які трохи піднімають людське життя над рівнем фарсу і надають йому відтінку високої трагедії.

Біль — це проблема, яка ні для кого не робить винятків.

Не дзвін ключами від таємниць.

— А навіщо тобі володіти зірками? — Щоб бути багатим. — А навіщо бути багатим? — Щоб купувати ще нові зірки, якщо їх хтось відкриє. «Він міркує майже як п'яниця», — подумав Маленький принц.

Сприймати труднощі, невдачі та печалі у житті як виклик, приймаючи і паруючи який ми стаємо сильнішими, а не як несправедливе покарання, якого ми не заслуговуємо, - це вимагає віри та мужності.