мислення

Справи йшли добре, але невідомо куди.

Ах, тьотя Соня! У мене якраз перець закінчився – чи не могли б ви на секунду опустити вашу мову в каструлю? Тільки на секунду, бо я отруюся.

Ну, давай, махнемо рукою на будь-яку очевидність, на здоровий глузд, на свідчення власних почуттів і життєвий досвід і беззастережно підтримуватимемо міф.

Перш ніж лізти до зірок, людині треба навчитися жити на Землі.

Взагалі, існує багато причин для мовчання, але основна полягає в тому, що нічого сказати.

На перехресті Ілля звернув було вліво, а Тося махнула портфелем праворуч і сказала: — Так коротше. - А так довше! — обізвався Ілля, відібрав у Тосі портфель і махнув ліворуч. Тося подумала-подумала і, вирішивши, що довгий шлях іноді буває кращим за короткий, пішла за Іллею.

Все ваше тіло від кінчика одного крила до кінчика іншого - це не що інше, як ваша думка, виражена у формі, доступній вашому зору. Розбийте ланцюги, що сковують вашу думку, і ви розіб'єте ланцюги, що сковують ваше тіло.

Смерть зовсім не зла, вона просто сліпа і глуха.

«Ліві» всі«ексцеси» революції падають на старий режим, чорносотенці — на євреїв. А народ не винний! Та й сам народ згодом валитиме все на іншого — на сусіда та на єврея:«Що ж я? Що Ілля, те й я. Це нас жиди на всю цю справу підбили...»

Ігнуруєте мене? Чи мовчки насолоджуєтеся моїм чарівністю?