мислення

Люблю тишу після відходу гостей. Стільці зсунуті, подушки розкидані, — каже, що люди добре провели час. Але повертаєшся в спорожнілу кімнату, і завжди приємно, що все скінчилося, що можна розслабитися і сказати: ось ми й знову самі.

Іронія - неодмінна естетична складова мислення.

Є чимало речей, зрозуміти які неможливо, але при цьому цілком можна мати з ними справу, якщо вміючи.

Ви, мабуть, вважаєте, що я відстала від часу? Ну і нехай. Мене не спокушає йти в ногу з таким часом.

Не пускайтеся до пояснення, якщо хочете бути зрозумілими.

Найважливіша річ – не дати твоїй роботі змінити твоє життя і надто сильно на тебе впливати, тому що можна збожеволіти.

Почуваюся абсолютно марною. Немов я в кінотеатрі, фільм закінчився, запалилося світло, і всі вийшли із зали, тільки я продовжую сидіти, намагаючись зрозуміти, що сталося.

Я знаю, що я вам потрібна, інакше не були б мені потрібні — Ви.

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Цікавість, кажуть, занапастила рід людський, воно й досі наша головна, перша пристрасть, так що навіть усі інші пристрасті можуть їм порозумітися.