пам'ять

Пам'ятайте: кожен, кого ви зустрічаєте, щось боїться, щось любить і щось втратив.

— Скільки років ми разом з тобою? — Не пам'ятаю, щоб ми були нарізно.

Це науковий факт: те, що ми пам'ятаємо, знаємо чи думаємо, залежить не від реального стану справ, а від того, яку саме гру з нами грає наш мозок. Він не хоче пам'ятати погане - і вуаля, ви цього не пам'ятаєте!

Ми пройшли через цвинтар і зупинилися перед скромним надгробком на могилі Петлюри. Коновалець перехрестився - я наслідував його приклад. Якийсь час ми стояли мовчки, потім я витяг з кишені носову хустку і загорнув у неї жменю землі з могили. - Що ти робиш?! – вигукнув Коновалець. - Цю землю з могили Петлюри відвезу на Україну, - відповів я, - ми на його пам'ять посадимо дерево і доглядатимемо його.

Емоції – це кінцевий результат, це сума всіх минулих спогадів.

Хороші спогади не повинні бути швидкоплинними.

Закрийте Коран. Вільно озирнися. І думай сам. Добром – завжди поділися. Зла – ніколи не пам'ятай. А щоб серцем Піднятися – до того, хто впав нагнись.

Щойно слухаючи, як дружина виносить йому вирок, він думав, що торкнувся дна. І тільки тепер він зрозумів, що будь-який біль відносний: тому, хто думає, що все втратив, доведеться ще багато втрачати. Менш ніж годину тому він попрощався з майбутнім і наступної миті — зі своїм минулим.

Минулого року — четвертого липня, у День незалежності США — честь приготування ленчу була довірена Норману, і той створив таку яєчню, що й зараз я, буває, прикидаю, чи застане нас і нині четверте липня в морі. Норман куховарив з величезним задоволенням і старанням - спочатку підсмажив бекон, потім злив жир, потім злегка бекон підсушив, потім, нарешті, кинув на сковорідку яйця і священнодіяв ще хвилин п'ять, поки ми не взялися понукати Америку від імені решти світу.

Боже мій! Як гидке минуле, і як його багато.