пам'ять

...Миж іншим, минулого разу в тебе мобільник не відключився, і я хвилин п'ять сидів, слухав, як ти йдеш по снігу. Туп—туп, туп—туп. Я мало не заплакав.

Запам'ятайте, три кити самооборони — уникати ризику, відчувати небезпеку та бути впевненим у своїх силах.

Друзі, не бійтеся! З Тіа Дальмою я давно в дружбі, не розіллєш водою! Ми з нею як брат із сестрою. Були. В минулому. Давно...

Пам'ятаєте, ви вчора говорили про крила?.. Крила у мене виросли — та летіти нема куди.

Знаєш, що мексиканці говорять про Тихий океан? Кажуть, що він не пам'ятає.

Неправда, що одружені чоловіки, побачивши красиву жінку, забувають про те, що вони одружені. Цієї хвилини їх особливо пригнічує саме спогад про це.

Піти від минулого ще важче, ніж відлетіти з планети.

Ми наче човни намагаємося пробитися в сьогодення, але нас безжально відносить у минуле.

І, як це завжди буває, і завжди надто скоро, все дивне та чарівне стало спогадом, а спогад став сном. Завтра і він розтане.

— Ми багаті. А можна залишити тартак? — Конено, пам'ятаєш, ти хотіла послати всіх до біса, тепер ти можеш це зробити. — Але, Ретт першим послати до біса я хотіла тебе.