пам'ять

Пам'ять — покарання, придумане дияволом.

Минуле — це історія, яку ми розповідаємо собі самі.

О, забудь колишні захоплення, Іди, не вір обману краси; Не розпалюй минулі муки, Не воскресай заснули мрії!

— Ви по ній сумуєте, за тією ким були... яку вже не пам'ятаєте? — Це як нудьгувати суходолом, коли запливаєш далеко в море. Вона під тобою глибоко, недосяжна. Ти пливеш над нею і не можеш торкнутися, але вона там.

Що? Звісно, ​​мені не подобається ідея смерті! Але якщо я дійсно помру надто молодим, я сподіваюся, що зможу виконати достатньо речей, щоби про мене пам'ятали.

Роби те, що ти вважаєш за належне, не чекаючи за це ніякої слави. Пам'ятай, що дурна людина — погана суддя розумних вчинків.

Гарні спогади наче гарна пісня: не хочеться, щоб вони закінчувалися.

Найнеприємніше — розуміти, що на роздоріжжі минулого ми зробили свій вибір, розминувшись з іншим майбутнім. Чи можливо повернутися назад і вибрати новий шлях?

Доктор Доріан, ви розумієте, що ви для мене — лише порожнє місце у формі? Заради Бога, єдина причина, через яку я ношу з собою цей планшет — це можливість вдавати, що я пам'ятаю ваші імена.

Жінки надто довго пам'ятають неподаровані троянди.