переживання

Мені так само сумно, як і Вам, сер, якщо у народу погані вожді. Він приймає тих, хто йде до нього. Можливо, це — не найменше з його нещасть, коли він не може знайти найкращих.

Самотність може бути великим благом.

Дивна штука – смерть. Нехай багато хто все життя проживає так, ніби ніякої смерті немає зовсім, добру половину наших днів саме смерть служить однією з головних мотивацій нашого існування... Ми боямося її, звичайно, проте ще більше бояться, що вона забере не нас, а когось іншого. Адже найстрашніше – це коли смерть забуває про нас. Прирікаючи на самотність.

Але геть смуток — для неї зараз не час: веселитися так веселитися, танцювати так танцювати — ось мій девіз, а чи є підстава для веселощів і для танців, чи ні — не важливо. Чим частіше себе пересилуватимеш, тим бадьоріше почуватимешся.

Люди за природою схильні чинити опір змінам. Ми раби своїх звичок, а все невідоме нас лякає. Зміни зазвичай бувають досить болючими, тому люди постійно вигадують відмовки, щоби нічого не змінювати. У такій ситуації погляд на своє життя з боку може бути корисним, тому що він допоможе ухвалити правильне рішення. Ви відчуєте, що треба діяти терміново.

Чекала вона майже спокійно, твердо вірячи, що нічого не може статися. Все її виховання було спрямоване на те, щоб чекати тільки щасливих кінців: сумнів у вдачі для її покоління дорівнював майже зраді. Їй траплялося, звичайно, відчувати і страх, і невпевненість, але внутрішнє переконання в благополучному результаті було завжди сильніше за реальні обставини.

Люди думають, що перше кохання — суцільна романтика і немає нічого романтичнішого за перший розрив. Сотні пісень склали про те, як якомусь дурню розбили серце. Ось тільки вперше серце розбивається найболючіше, і гоїться повільніше, і шрам залишається найпомітніший. І що у цьому романтичного?

І вона починає плакати. Не тому, що їй сумно, а для того, щоб упоратися з усім цим. Сльози — це ж рідина, вони допомагають переварити кам'яну погань, і тоді вона знову може дихати.

— Отже, сум — це місце? — Так. Іноді люди мешкають там роками.

Стояли останні дні вересня, коли без жодних видимих ​​причин життя стає таким сумним.