переживання

До ночі ми всі відчуваємо смуток.

— Мій дорогий містере Беннет, мене більше не засмутить жодне ваше слово. — Ви мене засмутили.

Я знаю її таємницю. Усі бояться самотності… Навіть демони, – з цими словами хлопець вийшов із кімнати.

Мрії — дивні дива. Звичайно, всі здатні лягти на подушку і уявити щось, але робити це без обмежень і сумнівів? Це щось зовсім інше. Мрії не мають меж чи форми. Силу і форму їм надає уяву людини. Це бажання.

З усіх сумних фраз найсумніша:«Все могло бути інакше».

Ти, звичайно, людина хороша. Душив мене з виразом щирого смутку на обличчі.

Людина звикає до того, що вона самотня, але поруште цю самотність хоча б на день, і вам доведеться звикати до неї знову.

— Ти багато випив? — Ні каплі. Нічого я не пив, крім кави та смутку.

Я прокидалась у смутку, засинала у смутку і хотіла перебувати у смутку. Такий був період.

Занурившись у цинізм, ти вже не зможеш його позбутися, у тебе не залишається ніяких ідеалів, тобі начхати на все, крім болю.