почуття

Схоже, що наші шляхи в житті слід шукати не в голові, а в серці.

— Деякі люди зарано починають засмучуватися, — сказав він. — Здається, й причини ніякої немає, та вони, мабуть, зроду такі. Дуже вже всі до серця приймають, і втомлюються швидко, і сльози в них близько, і всяку біду пам'ятають довго, от і починають засмучуватися змалку. Я знаю, я і сам такий.

Хіба можна прожити життя без кохання? Не можна, так, мабуть, і не варто.

Якщо серце не б'ється, то хай хоча б голова паморочиться.

Кохання — це отрута, Санса. Так, він солодкий, але вбиває не гірше за будь—яке інше.

Я вірю, кохання, ще збудешся ти. Природа не терпить ні в чому порожнечі.

З принцесами завжди трапляється щось погане. Їх колють тернини, їх цькують яблуками і видають заміж за своїх батьків. Їм відсікають руки, а їхніх братів перетворюють на лебедів, коханих рубають на шматки і садять у горщики з базиліком. Їх рве діамантами, а коли вони йдуть, то ніби ступають по лезах ножів. І все ж вони примудряються виглядати милими та прекрасними.

Щоб все—таки вижити, дитині знадобиться все моє кохання. Все кохання, на яке я здатний.

Ви заперечите, що серцю не накажеш, але у вас є ще голова, то скористайтеся нею!

Вір своєму серцю, навіть якщо море загориться, і живи любов'ю, навіть якщо зірки повернуть назад.