почуття

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Олівія Данем, моя дружина, була для мене всім. Коли ми уперше зустрілися, у мене не було дому, я часто переїжджав з місця на місце, часто міняв роботу. Вона дала мені мету, вона змусила мене вірити в щось більше, ніж я сам. Вона сказала мені, що я повинен боротися, щоб наш світ був у безпеці. А трохи пізніше, щоб врятувати його від смерті. Але правда в тому, що ми усі помираємо. З тієї миті як ми народжуємося, ми усі помираємо. Цей світ невимовно жорстокий. Наша єдина надія, що ми зможемо знайти якусь мету, щось значиме до того, як цей останній день прийде. Щастя або любов. Олівія була для мене всім. Інших таких, як вона, не було. Але я не перестану боротися. Зараз, коли її немає, я боюся, що я вже пропав. Що ми усі пропали. Цей світ став темніший без неї.

Ні, — швидко сказав він. — Тільки не це. Залишитися друзями? Розвести маленький город на захололій лаві згаслих почуттів? Ні, це не для нас з тобою. Так буває тільки після маленьких інтрижок, та і то виходить досить фальшиво. Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець.

Я довго думала і зрозуміла, що ти мені подобався дуже-дуже, тому що мені здавалося, ніби я подобаюся тобі дуже-дуже, але коли я зрозуміла, що не подобаюся тобі дуже-дуже, то зрозуміла, що і ти мені не подобаєшся дуже-дуже! Вибач!

Ними заволоділо кохання — почуття ще більш суворе та жорстоке, ніж голод.

Кохання — справа почуття, а не моралі. А почуття не знає зради. Воно росте, зникає або міняється — де ж тут зрада? Почуття — не угода.

Головне в людині — це не розум, а те, що ним керує: характер, добрі почуття, передові ідеї.

Кажуть, що потрібна всього одна хвилинка, щоб помітити особливу людину, лише година — щоб її оцінити і всього день — щоб її полюбити, але потім знадобиться ціле життя, щоб її забути.

Мені добре знайомий цей страх, що якщо знову побачиш людину, почуття знову захлеснуть тебе!

Я не маю міри, я не хочу більше так,
Я не маю сили, я не можу більше так,
Без тебе...без тебе ніяк...

Від великих міст, від фальшивих рис тікаю я.
Є у мене ти, є у тебе я - отака-то сім’я
Не знаю для тебе що краще, а що гірше.
Летять роки все швидше, швидше, швидше...все швидше...