правда

Нам не приносить задоволення мати те саме, що є у вас. Нам подобається відбирати у вас ваше, щоб у вас цього більше не було.

Виклик – це і рушійна сила всіх діянь людства. Якщо є океан – ми перетнемо його. Якщо є хвороба – ми її вилікуємо. Якщо є несправедливість – ми її виправимо. Якщо є рекорд, ми його поб'ємо. А якщо є вершина – ми її підкоримо. Кожній людині потрібно чогось прагнути. Назвіть це викликом чи метою, але це те, що робить нас людьми. Приймаючи виклик, ми пройшли шлях від печерної людини до польотів до зірок.

- Ніхто мені не вірив, але я знала, що ти повернешся. - Чому? - Тому що мій тато пообіцяв мені.

- Гей, я внизу Райена зустрів. Невже ти дала йому полювати на примари з Каслом? - А що? Може Шеггі врятує Скубі.

…Хіба коли люблять, принижують?

Коли плітки старіють, вони стають міфами.

Як ти смієш цитувати мене?

Порок приваблює більше, ніж чеснота.

Нерухомість квітів подобається мені лише тому, що вона настала після того, як їх щойно коливав вітерець. Ясність неба нас вражає тільки тому, що ми не раз бачили його в грозових хмарах. А місяць ніколи не буває таким величним, як серед хмар, що тісняться навколо нього. Хіба відпочинок може бути по-справжньому солодкий без утоми? Постійна нерухомість це навіть не відпочинок. Це небуття, це смерть.

Іноді, коли тиша кричить, доводиться заглушувати її найгучнішим, що маєш.