правда

…Хіба коли люблять, принижують?

Коли плітки старіють, вони стають міфами.

Як ти смієш цитувати мене?

Порок приваблює більше, ніж чеснота.

Нерухомість квітів подобається мені лише тому, що вона настала після того, як їх щойно коливав вітерець. Ясність неба нас вражає тільки тому, що ми не раз бачили його в грозових хмарах. А місяць ніколи не буває таким величним, як серед хмар, що тісняться навколо нього. Хіба відпочинок може бути по-справжньому солодкий без утоми? Постійна нерухомість це навіть не відпочинок. Це небуття, це смерть.

Іноді, коли тиша кричить, доводиться заглушувати її найгучнішим, що маєш.

До всіх людських вчинків можна ставитися двояко: за що таврують одного, за те іншого вінчають лавром.

Той, хто може бути ніжним, має велику внутрішню силу.

Як пахне волосся у цих діточок! Сонцем, травою, теплою подушкою та ще чимось нескінченно рідним. І самі вони – це тіло від плоті його, – як крихітні степові птахи…

Щоб дізнатися чоловіка по-справжньому, потрібно з ним розлучитися.