правда

... пригрів мене, як чергового кота. Тільки не зі зламаною лапою, а зі зламаною душею.

Ну, ти мене дістав! Акуна матата, мазофака!

Адже книжки вони книжки і є — гарні казки про казковий неправдоподібний світ.

— Нам не звикати сидіти на мілині... — Ми не на мілині. Ми втопилися!

Кішка абсолютно щира: людські істоти з тих чи інших причин можуть приховувати свої почуття, але кішка ніколи.

Коли в тебе народжується дитина, ти маєш звикнути до того, що з цього дня твоє серце б'ється в інших грудях.

Гей, сміливець, не нарікай на долю, Не звинувачуй у своїх гріхах іншого. Ти озирнися, побач свою провину, Всі біди від тебе самого. Ти не від тіні своєї страждаєш. Що ж ти зробив, що не побачив дороги? Що ж ти посіяв, щоби зібрати інший урожай? Твої вчинки народжуються з душі та тіла. Вони, як діти, прийдуть потім і схоплять тебе за поділ.

Хто б міг подумати, що шлях до смерті може бути таким кайфовим! А шлях до смерті — це життя.

Мені не потрібні моделі, малюнки, експерименти. Коли у мене народжуються ідеї, я в уяві починаю будувати прилад, міняю конструкцію, вдосконалюю її та вмикаю. І мені абсолютно байдуже, проводяться випробування приладу у мене в думках чи майстерні — результати будуть однаковими.

У Росії залишилися одні оптимісти, песимісти вже давно поїхали!