правда

Урочисто клянуся, що замишляю тільки пустощі.

Щоранку я приношу Шенну каву в ліжко … Йому залишається лише помолоти та зварити.

Якщо любиш по-справжньому, відсутність взаємності не повинна гнобити абсолютно. Чого страждати, що тебе не люблять, якщо у твоїй обраниці все добре.

Привіт Гаррі. Ти так задумався про щось, а я тобі завадила? Думка потихеньку гасне в твоїх очах.

- Ти там бував? — Хіба я схожий на того, хто бував у джерела молодості? - Залежить від освітлення.

Потрібно остерігатися доведення скромності до ступеня приниження.

— Ти мусиш прикидатися тим, ким ти не є — Теоном Грейджоєм. - * Кивання головою * - А хто ти насправді? — Я смердючка. - Впевнений? - *кивання головою*

Обережно принюхавшись до чашки, що димиться, панночка несподівано зрозуміла, що закохалася. Причому не просто так, а на все життя. І так, зрозуміло, у напій із дивних зерен.

Від звуку його голосу я затремтіла і не змогла вимовити жодного слова, тільки не відривала від нього погляду. Сила, яка привела мене сюди, тепер притягувала мене до нього. Мені так сильно хотілося доторкнутися до нього, що я ледве стримувала себе. Він був такий дивовижний, такий неймовірно красивий. Я розуміла, що десь трапляється щось погане, але це здавалося неважливим — зараз, коли я була з ним.

Знаєте, що таке царський палац? Ось те! За стіною люди давлять один одного, рідних братів ріжуть, сестер душать... Словом, йде повсякденне, буденне життя.