рішучість

Спостерігаючи за листочками чаю, що розбухали в окропі, він вселяв собі, що повинен переходити до активних дій. Відмовитися від позапланових чергувань. Змусити себе вести здоровіший спосіб життя. Зайнятися спортом. Харчуватися щогодини... Втім, він знав, що подібні роздуми вже встигли увійти невід'ємною складовою в його безглузде, одноманітне, безцільне існування.

Радянський Союз має за що критикувати. І комуністи — перші, хто бажає показати протиріччя цієї системи, яка стала першою в історії спробою будувати суспільство майбутнього. Але в заочній полеміці з авторами фільму«Загибель імперії» хочеться запитати:«А чи готові ви визнати, що ринкові реформи 90-х та повернення до капіталізму не змогли вирішити буквально жодної проблеми радянського суспільства і при цьому додали нових?» Дефіцит товарів обернувся інфляцією та зниженням якості продукції на тлі падіння виробництва. Дефіцитними тепер є дахи над головою, гідна освіта та медичні послуги.«Залізної завіси» більше немає, але сімдесят відсотків населення не тільки не має закордонного паспорта, а й не може з'їздити до родичів до колишніх радянських республік через зростання русофобії та політичної ворожнечі. Ринок як підвищив конкурентоспроможність вітчизняних товарів, а й зовсім знищив цілі галузі російської економіки; не лише не знизив залежність від продажу нафти, а й перетворив країну на сировинну периферію. Капіталізм не тільки не створив нічого нового, а й продовжує паразитувати на старій матеріальній базі. А замість інвестицій у національне виробництво сотнями мільярдів доларів вивозить за кордон національнебагатство нашого народу.

Скульптуру починають не для того, щоб досягти успіху. Художник не може інакше, потреба ваяти сидить у тобі, якийсь демон переслідує і виводить тебе доти, доки ти його не задовольниш. Твір виношуєш у собі, поки від нього не звільнишся. На деякий час втихомирюєшся, потім все починається спочатку.

Думка про благодійність ображала його, виводила з себе, він вважав, що благодійність - це милостиня, нерівність, освячена милосердям.

Іноді життя зводиться до банальної кави — і до тієї міри близькості, до якої чашка кави дозволяє дійти.

- Чому мені здається, - сказав він, коли вони дійшли до входу в метро, ​​ніби я вже дуже давно вас знаю? — Тому що ви подобаєтеся мені, — відповіла вона, — і мені нічого від вас не треба. А ще тому, що ми розуміємо одне одного.

Перемогти страх найважче. Саме його ми запам'ятовуємо особливо міцно — із почуття самозбереження.

Книги не дають по-справжньому тікати від дійсності, але вони можуть не дати розуму роздерти самого себе на криваві шматки.

Вона думає, що зірки – це божі квіточки, а кролики – гноми на службі Королеви Фей. І щоразу, коли фея сморкається, на землі народжується дитина, що, як ми знаємо, не відповідає дійсності.

Легенди, як і магічні трюки, виникають тому, що дійсність не відповідає нашим мріям.