сум

Деякі рани, отримані в дитинстві, не гояться ніколи. Вони забуваються на якийсь час, дозволяючи нам вирости і подорослішати – для того, щоб повернутися пізніше і лише болючіше нагадати про себе.

Та й чи можна міряти життя результатами? За сумою результатів пропадає життя. А життя більше за будь-які результати. Життя — це насамперед кохання. Навчитися можна тільки тому, що любиш, і зрозуміти можна тільки те, що любиш...

Хочеш вивести жінку з себе - засумнівайся в її красі.

Не буває такої самоти, яку не можна порушити, у цивілізованому світі таємниці завжди стають явними.

Чим більше у житті було болю, тим сильніше ставало його мистецтво.

Як ти думаєш, чому я з тобою одружився? Щоб угамувати бажання? Врятуватися від самотності? Тому що так було правильно? Я не мав особливих надій, думав ти станеш лише втіхою, засобом полегшити рани. Але я помилявся. Ти мене зцілила, я твій покірний слуга. І я тебе люблю.

Коли грань перейдено, любовний зв'язок стає таким же прозаїчним, як дружба. Полум'я обпалило їх і перекинулося на іншу частину лісу; воно залишило лише почуття відповідальності та самотності.

Завжди мати рацію, завжди йти напролом, ні в чому не сумніваючись, — саме за допомогою цих якостей тупість керує світом.

... наблизившись впритул, так що можна було розрізнити на його круглому смаглявому носі розширені пори, одна з яких, на самій дулі, випустила самотнє, але довге волосся.

Коли людині двадцять дев'ять років та дев'ять місяців, це її не хвилює. Але коли виповнюється тридцять — чортам нудно робиться, життя закінчено, кохання минуло, кар'єра йде під укіс або летить у трубу — на вибір. І людина минає наступні десять, двадцять років, минаючи тридцятиліття, сорокаліття і рухаючись до п'ятдесятиріччя, розумно не торкаючись часу, не намагаючись чіплятися за життя щосили, даючи вітру дмухати і річці текти. Але боже, милостивий, несподівано ти досягаєш п'ятдесятиріччя, цієї милої круглої цифри, солідного підсумку, і тут бах! Депресія та жах. Куди пішли роки? Що ти зробив за своюжиття?