сум

Істинні в житті людини не його справи, а легенди, які її оточують. Ніколи не слід руйнувати легенди. Через них ми можемо смутно розглянути справжнє обличчя людини.

Коханій зовсім не слід завжди сміятися. Це заохочує чоловіків до зради. Бачачи її веселою, не відчуваєш каяття; а якщо вона сумна, якось стає соромно.

Мені так само сумно, як і Вам, сер, якщо у народу погані вожді. Він приймає тих, хто йде до нього. Можливо, це — не найменше з його нещасть, коли він не може знайти найкращих.

Самотність може бути великим благом.

Дивна штука – смерть. Нехай багато хто все життя проживає так, ніби ніякої смерті немає зовсім, добру половину наших днів саме смерть служить однією з головних мотивацій нашого існування... Ми боямося її, звичайно, проте ще більше бояться, що вона забере не нас, а когось іншого. Адже найстрашніше – це коли смерть забуває про нас. Прирікаючи на самотність.

Але геть смуток — для неї зараз не час: веселитися так веселитися, танцювати так танцювати — ось мій девіз, а чи є підстава для веселощів і для танців, чи ні — не важливо. Чим частіше себе пересилуватимеш, тим бадьоріше почуватимешся.

Кохання та сумнів ніколи не уживуться один з одним.

Люди за природою схильні чинити опір змінам. Ми раби своїх звичок, а все невідоме нас лякає. Зміни зазвичай бувають досить болючими, тому люди постійно вигадують відмовки, щоби нічого не змінювати. У такій ситуації погляд на своє життя з боку може бути корисним, тому що він допоможе ухвалити правильне рішення. Ви відчуєте, що треба діяти терміново.

— Вони дикуни, язичники! Вони нічиє життя не цінують. — Я сумніваюся в цьому. Ми християни, але нещодавно ми теж були язичниками. І коли ми були язичниками, ви думаєте, ми не надавали значення турботі про наших родин, наших дітей?

Чекала вона майже спокійно, твердо вірячи, що нічого не може статися. Все її виховання було спрямоване на те, щоб чекати тільки щасливих кінців: сумнів у вдачі для її покоління дорівнював майже зраді. Їй траплялося, звичайно, відчувати і страх, і невпевненість, але внутрішнє переконання в благополучному результаті було завжди сильніше за реальні обставини.