життя

Ну, посміхнись, я хочу поцілувати тебе в посмішку.

Гарне око має все бачити. Коли правду кажуть, бачить. Коли правду приховують – бачить. Розумна мова про все мовчить.

Я не маю часу. Я не маю часу турбуватися через те, як це сталося. Сталося – і сталося.

Не можна нескінченно випробовувати долю, задаючи їй каверзні питання, і розраховуючи отримувати ті відповіді, які тебе влаштовують.

Скільки занепокоєння з цими поїздами. Вони втілюється нам загроза повної, невідворотної невдачі. Крім того, в них брудно, галасливо, дуже багато чужих, незнайомих людей, у них переконуєшся, що життя сповнене прикрих несподіванок: балакучих супутників, дітей...

— Карле, що з тобою? Ти захворів? — Щось із животом просто. У тебе є щось? Бісептол? — Або ціаністий калій.

Про красу вмирання може співати тільки той, панночка, хто жодного разу не бачив, як вмирають інші.

Свобода не в тому, щоб не стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою.

Якщо щось не пишеться, є тільки один спосіб впоратися з цим: сідай та пиши. Потрібні та вірні думки приходять лише у процесі.

У радості, як і у будь-якій насолоді, майже завжди є щось жорстоке.