життя

Я теж вважаю себе художником, але моє полотно — усе життя. Деякі художники не виносять вигляду своїх творінь, коли вони закінчені, а я — свій найбільший шанувальник.

Знаєте, багато зустрічається дівчат прикрашених, одягнених, а поговориш із ними трошки, хочеться втекти подалі, бо з їхньої душі бруд потоком іде. А буває дівчина на вигляд звичайна, а поспілкуєшся і побачиш душу прекраснішу за всяку квітку. Цілу добу можна з нею говорити.

- Ну як, Роджере, сину мій? Майстер випростався, змахнув пил з колін, обтрусив руки. Землекопи відновили роботу, лопати зашаріли. - Ви зрозуміли, що це означає, преподобний отець? – Лише те, що легенди мають рацію. Але ж легенди завжди мають рацію. - Ви, священики, вибираєте собі легенди до смаку.

Чому тут цих магів вчать? - Магії вчать. — Воно й видно, що, крім магії, тут навчитися й нема чому.

— Чудово виглядаєте! — Так, я тут... посуд мила... — А що сталося? Я чекав, а ви не передзвонили? - Що?! Правда?! То це були ви? Кевін... давайте зателефонуємо, бо в мене стільки посуду накопичилося... уфф.

Чоловіки вважають, що чоловіча зрада - нісенітниця, а жіноча -«ах, ох, вона мені зрадила!». Чоловіки помиляються.

Захід спалахнув і згас - кожна мить його здавалася вічною, але перехід від алого до попелястого зайняв не більше кількох демонічних миг.

Якби був створений робот, здатний стати громадським діячем, він був би найкращим із них. За законами робототехніки, він не міг би завдавати людям зла, був би чужий тиранії, підкупу, дурості чи забобонів.

— Суть у тому, Діконе, що ти не мив посуд уже п'ять років. — Владислав має рацію. Неприпустимо, що у нас тут така гора закривавленого посуду. - Мені людей приводити незручно! - Та яка різниця, ти все одно їх вбиваєш! Вампіри не миють посуд.

Від незнайомця можна втекти. Але від себе самого не втечеш.