життя

Бути монстрами дуже просто. Попробуймо бути людьми.

- Двох черепах заарканив? - Так, двох морських черепах. — А де взяв мотузку? — Сплів із шерсті... зі спини.

Хороші люди закінчують у пеклі, бо не можуть пробачити себе.

Ерудиція для мене важлива. Вона свідчить про щиру інтелектуальну цікавість.

Коли люди бачать нас щодня, вони з кожним разом все менше звертають на нас увагу... А через деякий час взагалі перестають помічати.

Фрази не такі важливі! Головне – вираз обличчя.

Саме ті люди, які прокидаються рано вранці, і несуть світові війну, смерть і голод.

Коли її тіло вперше торкнулося сітки, все, що я побачив, це сіра пляма. Я перетягнув її через край. Її рука була маленькою та теплою. А потім вона постала переді мною — невисока, тоненька, звичайнісінька і начебто нічим не примітна, за винятком одного. Вона стрибнула найпершою. Навіть цього я не зробив. Її очі були рішучими та наполегливими. Такими гарними.

Деякі події починаються як комедія, а закінчуються катастрофою. Проте деякі катастрофи, здавалося б, майже не залишають шансів вижити, завершуються якщо не сміхом, то хоча б усмішкою. Тому що, поки людина жива, нічого не пропало — навіть якщо зникло абсолютно все.

Я дуже безглуздо влаштований. Мені завжди важче висловити те, що є чим те, чого немає.