Макс Фрай

Того дня я зрозумів, що контролювати ситуацію набагато простіше та приємніше, ніж довірити це комусь іншому. Страшно буває тільки тому, хто безпорадно сидить на задньому сидінні та намагається переконати себе, що кермо у надійних руках.

Правда - не така важлива річ, щоб її приховувати.

Пішли додому, сер Максе. Будемо жерти, сумувати і думати.

У кожної дівчинки неодмінно є свій бездонний колодязь, у темряві якого таїться якийсь черговий«він», який не дзвонить, не приходить, не розуміє або ще щось«не», мучить дівчинку, йолоп. Якщо в колодязі нікого немає, значить, був зовсім недавно і скоро, ось буквально днями, заведеться новий, це, я так розумію, закон природи: всяка чудова дівчинка повинна цілими днями вирячитися в цей проклятий колодязь і болісно розмірковувати про поведінку його мешканця, забувши, що довкола, взагалі-то, величезний дивовижний світ, усі дива якого, теоретично, до її послуг. Точніше, були б до її послуг, якби вонане вернула носа, бурмотячи:«Спасибі, не треба», аби відпустили скоріше назад до криниці, дивитись у темряву.

... по-хорошому, бажання наші повинні збуватися відразу ж, негайно або зовсім ніколи.

— Нічого страшного, я ніколи не ображаюся, оскільки лише неосвічені плебеї здатні ображатись на просту констатацію факту…

Мене, загалом, не треба було б любити. Погана це справа. Як об'єкт кохання я істота сумнівна, ненадійна і малоприваблива. Було б через що рвати серце на шматки. Але ось, люблять мене чомусь чужі, по суті, але прекрасні люди. Сиджу, щопаю тепер своє серце.

Так, я вже зрозумів, що у вас платонічні стосунки. Поцілунки в щічку при місяці, за якими йдуть докори совісті:«А чи не зайшли ми надто далеко?» - це ваша стеля!

Близьке знайомство із собою, коханим, мало кого може залишити оптимістом.

Особисте благополуччя професійного вбивці сприяє суспільному спокою.