Рей Бредбері

На мене наринула вбивча туга, яка охоплює чоловіків, побачивши швидкоплинну красу, яка ось—ось зникне. У таку мить хочеться крикнути: стривай, я люблю тебе. Але мова не повертається це вимовити. І літо йде в її образі, щоб ніколи більше не повернутись.

А коли робиш інших щасливими, і сам стаєш майже щасливим.

Усьому свій час. Час руйнувати та час будувати. Час мовчати та час говорити. Так це так. Але що? Є ще щось, ще щось, що треба сказати...

Дощенту розсипалася мрія, створена з граненого скла, дзеркал та кришталевих призм.

Всю ніч у спальні було прохолодно, мов у джерелі, а вона, як білий камінчик, лежала на дні, їй подобалося це почуття — приємно було пливти крізь темну, але прозору стихію зі снів та яви.

Адже книги існують для того, щоб нагадувати нам, які ми дурні й уперті віслюки.

Іноді душі корисно сповідатись.

— Скажи, будь ласка, в яку пору року жінки частіше божеволіють? Весною? — Як правило, лікарні переповнені у червні.

Він і не знав, що буває така тиша. Безмежна, бездихана тиша. Чому замовкли цвіркуни? Від чого? Яка причина? Насамперед вони ніколи не замовкали. Ніколи.

Перевага кіно – його здатність досягати досконалості. Тобто геніальний режисер може відзняти, зупинитися, перезняти, змонтувати та перемонтувати свою мрію доти, доки не вийде те, що він хоче.