Щоденники вампіра

Якщо його звинувачувати у смерті Сари, виникне безліч непотрібних питань. Чи, ти думаєш, йому варто було розповісти своїй мамі, що він перевертень?

- Що ти тут робиш? - Ховаюся від Керолайн... - Чого це раптом? — Мені потрібна перерва, вона говорить більше, ніж я можу слухати.

Не можна забувати про життя.

Життя надто жорстоке. Якщо ми перестанемо вірити в кохання – навіщо тоді жити?

Розповідь про громадянську війну від першої особи? Для вчителя історії це як порно.

- Дякую. - За що? — За те, що виявилося таким жахливим розчаруванням.

Слухай, з мене не дуже гарна нянька. І вибач, молочка з печивом у мене для тебе теж немає.

Через рік чи, може, через вік ти з'явишся на порозі мого дому і дозволиш подарувати тобі весь світ. Запам'ятай мої слова – хлопець із маленького містечка, провінційне життя – тобі цього буде мало.

— Він мене ненавидить. — Ні, це не ненависть, це — Ти мене покинула, і я занадто крутий хлопець, щоб це показати.

Поцілуй мене чи... убий, хоча ми обидва знаємо, що ти здатний лише на перше...