Фільм

— Ну і яке творіння преться від дів і золота? - Пі Дідді? - Ну треба ж. - Що? — Я рік був небіжчиком, повернувся, а твої жарти смішнішими не стали. - Заткнися. Я дотепний.

Взагалі стало не збігатися: як хочеться вчинити і як правильно вчинити. А хочеться, щоб було як правильно, але хочеться, щоб було як хочеться... І що робити?

Приголомшлива панночка. Чи я її вб'ю, чи я в неї закохаюся!

— Запам'ятай, Голий, м'ясний бульйон — це трупна витяжка. - А тефтелі? Тефтелі що? — Тефтелі!.. Тефтелі — це кульки з небіжчиків.

А я тут ні до чого! А я тут ні до чого! Зовсім я ні до чого!

Якщо тебе не вбив мій суп, то тебе нічого не вб'є.

Ми не можемо боротися з усіма. Нам треба співпрацювати, треба створювати союзи, як робили боги. Це шлях вперед.

— Вільям, скажи на милість, ти прийшов сюди для того, щоб я допоміг врятувати тобі якусь бідну даму чи даму, що потрапила в біду, неважливо… — Ні. — Тоді чого тобі тут бути? Отже, ти тут не повинен бути… Тебе тут немає!

— У тебе армійський браунінг М-1 у кишені чи ти просто радий мене бачити? — І те, й інше разом.

Тобто, ти хочеш сказати, що в тебе є проблема, яка є повністю твоєю проблемою, але ти хочеш, щоб твоя проблема стала моєю проблемою, проблема в тому, що це не моя проблема.