Серіал

— Якщо ваші боги справжні та справедливі, чому тоді світ сповнений несправедливості? — Через таких людей, як ви. — Таких, як я, ні, я один такий.

Я шукаю неможливе, тому що можливе виключать інші.

— Артуре, прокинься! Ти не на війні, ти вдома, у родинному колі. - У нас немає сім'ї!

— Ти ж знаєш, як я зайнята кар'єрою. - Якою кар'єрою? - Я дизайнер! — Ти обставила офіс батька і тепер ти дизайнер? Добре, я вчора була в зоопарку, тепер коала!

Як знайдеш Бога, передай, щоб надіслав мені ноги!

— Стривай! - Що? - Я щось відчуваю. — Сутички почалися? — Якусь темну силу... — Темніша за тебе?

— Що ж ти маєш на увазі під«старий друг»? — Старий друг це той, який не новий.

— У цій машині дзеркала, як у пудрениці! — А що ти хотів, якщо вибрав машину розміром із косметичку?

— Привіт, люба. - Хто це? - Ауч. Хіба минуло так багато часу? - Клаус...

У нас кажуть:«Якщо любиш когось, відпусти його. Якщо він до тебе повернеться, то він твій. Якщо його переїде машина, то так і бути».