час

... найцінніше у житті – це добрі стосунки з людьми. Якщо чоловік і жінка розлучаються, адже це не означає, що хтось з них неодмінно поганий. Просто їм перестало бути добре разом. Чи мало з якихось причин. Але якщо люди не можуть жити разом і спати в одному ліжку, це не означає, що їм замовлено спілкуватися та дружити.

Поки Ви не зможете керувати своїм часом, ви не зможете керувати нічим іншим.

Чи правий лейтенант Ден, вважаючи, що в кожного з нас свій шлях, своя доля або права мама, яка говорить, що всіх нас носить за життям, як пір'їнка за вітром? Я думаю, що мають рацію обидва — і те, й інше відбувається з нами одночасно.

...з усіх чоловіків лише вітер і стоїть сліз. Коли котишся п'ятдесят кілометрів на годину, він уже сприймає тебе всерйоз.

Знаєш що? Впустити когось у своє життя - значить зруйнувати стіни, які ти збудував для власного захисту, а не чекати, поки інші ці стіни проломить!

У дитинстві тягнеться час, а потім — бац! — і тобі вже п'ятдесят і іржава коробочка — єдиний спогад.

Гніт темряви по-різному діє душі людей. Людина перед лицем ночі пізнає свою недосконалість. Він бачить мороку і почувається немічний. Під чорним небом він подібний до сліпого. Наодинці з ніччю людина приходить у зневіру, схиляє коліна, падає додолу, падає ниць, забивається в нору або прагне знайти крила. У більшості випадків він готовий тікати від присутності безликого Невідомого. Для нього воно незбагненно. Він тремтить, він згинає спину, - дивується, але часом його тягне туди.

Постарайся знайти душевну рівновагу в ті хвилини, коли ти почуваєшся найменшою з людей. Нікого ні в чому не переконуй. Коли чогось не знаєш – запитай чи докопайся сама. Але, здійснюючи вчинки, будь подібна до річки, що безмовно струмує, відкрийся енергії. Вір – – просто вір. Вір, що ти можеш. Спочатку ти перебуватимеш у розгубленості і сум'ятті. Потім прийдеш до висновку: всі думають, ніби дурять. Всі люди, скільки не є їх на землі, схильні припускати гірше: всі бояться хвороби, вторгнення, напади, смерті - так спробуй повернути їм втрачену радість буття. Будь світла. Перепрограмуй себе так, щоб щохвилини приходили тобі на думку лише такі думки, які змусять тебе рости. Якщо впадеш у лють чи сум'яття, постарайся сама посміятися з себе. Смійся, регочу над цією стурбованою, пригніченою, тужливою жінкою, впевненою, що її проблеми – найважливіші. Смійся з цієї абсурдної ситуації, бо ти – це прояв Матері. А ще вір, що Бог – це людина, яка дотримується правил. Насправді більшість наших проблем зводиться до цього – до необхідності дотримуватися правил. Зосередься. Ти така, в яку віриш. Не варто повторювати, як усі, хто вірить у«позитивне мислення», що ти – кохана, що сповнена сил чи здібностей. Не треба собі твердити, бо ти й так це знаєш. А якщо раптом засумнівалась, – гадаю, що на цьому етапі сумніви мають виникати досить часто, – зроби те, що я запропонувала тобі. Замість того, щоб намагатися переконати себе, що ти краще, ніж думаєш, просто посмійся. Посмійся над своїми турботами та тривогами, над своєю невпевненістю. З гумором постався до нападів туги. Спочатку буде важко, але поступово звикнеш. А тепер повернись і йди назустріч всім тим, хто думає, ніби ти знаєш усе. Переконай себе в їхній правоті - бо всі ми знаємо все, просто в це треба повірити. Вір.

Горе світу, який не знає поваги до віку.

У крайності завжди є частка неподобства.