гумор

... чоловіки можуть думати, що дружина, домашній затишок, усмішка означають менше, ніж ремесло, небезпека, радість мисливця або контрабандиста, яку дарує часом нічний політ, можуть залишати опівночі будинок з поблажливою усмішкою - сильний чоловік залишає вдома слабку жінку, але вони помиляються, лише слабка жінка допомагає чоловікові врятуватися. Домашнє щастя, яким часто нехтують як зайвою розкішшю, в згубну хвилину, коли смерть розставляє все по місцях, стає головною цінністю, пробуджуючи глибинну необхідність жити. Але обов'язково бути авіатором, щоб мати таке щастя і не помічати його. Щастя, яке ви даруєте, ваші близькі, швидше за все, не відчувають повною мірою, воно непомітне, тому що увійшло до звички, стало буденністю, але й не помічене, воно існує.

Людина має право бути доброю до певної межі. А далі — або всі гризи, або лежи в бруді. Дарвін це правило науково обґрунтував. Виживає найсильніший. Говорять, його теорія тільки для тваринного світу підходить. Правильно кажуть. Та тільки й ми всі — тварини. Чим ми від них відрізняємось? Мало що. Інші тварини не мають венеричних захворювань, а люди мають. Що ще? Тільки посмішка. Людина вміє посміхатися. Але від наших усмішок світ не стає добрішим. Життя - це виживання. А виживання - це боротьба, боротьбаза місце під сонцем.

Він сліпуче посміхнувся мені, і я помітила, що він справді дивиться на мене, а не на Натаніеля. Я почала було робити те, що я робила протягом багатьох років - хмуритися і суворо дивитися на нього - а потім зрозуміла, що я зовсім не гніваюсь. Я посміхнулася, даючи зрозуміти, що помітила його; він витрачав свої посмішки на мене, і я це оцінила. Я усміхнулася, дозволяючи радості наповнити моє обличчя. Ця усмішка не призначалася тільки офіціантові, вона була адресована чоловікам навколо мене, і все ж вона зробила усмішку офіціанта ще сліпучою, а його очі заблищали. Не така вже й погана ідея, поділитися цим, навпаки, це було чудовою річчю, щоб розділити її навіть із тим, кого зовсім не знаєш.

Посмішка — це лише міміка!

Не чекай багато від людей, а будь вдячний їм за посмішку, привітання, добре слово, розмову.

Є у мене такий великий недолік: я завжди говорю серйозно, навіть коли хочу розсмішити – особливо коли хочу розсмішити.

Кожна з твоїх усмішок – ніч відкриття сезону. Прем'єра. Ти викриваєш себе.

- Ви над усім готові жартувати? — Ні, тільки над найважливішим.

Жарт, як і справедливість, народжується разом із промовою.

Деякі події починаються як комедія, а закінчуються катастрофою. Проте деякі катастрофи, здавалося б, майже не залишають шансів вижити, завершуються якщо не сміхом, то хоча б усмішкою. Тому що, поки людина жива, нічого не пропало — навіть якщо зникло абсолютно все.