кохання

Досконалість, друже мій, так само не створено для нас, як і нескінченність. Не треба шукати його ні в чому, не треба вимагати його від чогось: ні від любові, ні від краси, ні від щастя, ні від чесноти. Але треба любити його, щоб бути настільки доброчесним, красивим і щасливим, наскільки це можливо для людини.

Кому там від Любові спокій необхідний? Вважай — небіжчикам, точно не живим, Того, хто про Любов і не чув жодного разу, Вважай небіжчиком, точно не живим.

Повільно поширюється зсередини - з околиць, а може, і з самого серця - тепло. А потім легкий смуток, що ледве стискає горло. І одразу ж радість. Радість така дика, що навіть хочеться плакати. І слідом якесь надприродне натхнення. А потім лагідне все, що триває і триває хвилювання. І над усім домінує бажання торкнутися. Усього на мить, і найкраще губами. Так! Це саме те. Це ніжність.

Кожен надлишок шкідливий. Навіть кохання.

Я захлинулась у сльозах свого кохання, і ніяке серце вже не стане мені притулком.

У люблячої жінки серце завжди повне надій; щоб убити їх, потрібен не один удар кинджалом, вона любить до останньої краплі крові.

Чоловіки і жінки або дуже швидко взаємно пожирають один одного в тому, що зветься актом любові, або ж у них поступово утворюється звичка бути разом. Між двома цими крайнощами найчастіше середини немає.

Кохання віддає себе в дар — купити її неможливо.

— Цікаво, що чекає на нас попереду? — Це не має значення. Якщо ми будемо приймати всі виклики так само, як завжди. Якщо ми будемо сповнені пристрастей, а наші серця будуть вірні тому, що нам дорого. Сміливості, скільки б на ворогів нас не чекало. Віри в те, що темрява обов'язково зміниться світлом. — А кохання? — Понад усе.

Якби до моїх ніг поклали корони всіх королівств світу замість моїх книг і моєї любові до читання, я відкинув би їх усі.