людина

Компанія виникла наприкінці вісімдесятих, у дев'яності роки економічного буму вона бурхливо росла, зливаючись з іншими, купувала треті, виверталася як могла і врешті-решт призвичаїлася без жодної пощади відбирати у авуари, що викликали люту заздрість у своїх більш педантичних і жалісливих суперників.

У нас один обов'язок бути щасливими.

- Ти не розумієш, Сіріусе! - проскулив Петтигрю. — Він убив би мене. — Отже, треба було померти, — прогарчав Блек. — Померти, а не зраджувати друзів. Ми б усе так вчинили заради тебе!

— Інтелектуальна розвідка-організація й боїться інтелекту... Якось не круто.

Риданнями нічого не досягти, обійми у скрутний момент не допоможуть... але радість треба ділити з тим, кого любиш. А з порожнечею та відчаєм краще справлятися самому.

Ось найбільша трагедія життя — щось завжди змінюється.

Якщо посудина недостатньо чиста, скисне все, що б ти в неї не влив.

— Ах,— сказав Лоханкін проникливо,— адже, зрештою, хто знає! Може, так треба! Можливо, саме в цьому велика серм'яжна правда! - Серм'яжна? - задумливо повторив Бендер. — Вона ж покісна, домоткана та кондова?

Шрами – це лише інші форми пам'яті.

Принцип мистецтва - життя.