людина

У радості, як і у будь-якій насолоді, майже завжди є щось жорстоке.

Якщо хочеш, щоб ім'я стояло твоє високо, Скромен будь, людям своє серце відкривай широко, З бідняками дружи, поговори з простими людьми, І піде твоя добра слава серед них далеко.

– Знаєте, як у собачників? – заговорив Соломон. - "Що ви, мій песик зовсім не кусається", - вічно твердять вони. Доки раптом не доводиться визнати:«Сам не зрозумію, ніколи з ним раніше такого не було». Я просто хочу сказати, командире, що по-справжньому ніхто ні про кого нічого не знає. Ні про людину, ні про собаку. По-справжньому – ніхто.

Новий день – новий світ. Потрібно діяти.

Якщо щось не пишеться, є тільки один спосіб впоратися з цим: сідай та пиши. Потрібні та вірні думки приходять лише у процесі.

Красу можна любити і просто так, як тільки красу.

Часто в спробі уникнути негативних наслідків і почуттів ми боїмося робити важливі кроки і тягнемо з ухваленням рішення, намагаючись відволіктися. Тому що хочемо бути в безпеці і відчувати лише приємні емоції. Подібна втеча може і приносить полегшення зараз, але в довгостроковій перспективі все лише ускладнює, бо втрачається контроль над ситуацією. І людиною згодом рухає мотив відволікання, ніж необхідності зайнятися рішенням.

Чи дано нам осягнути глибину ночі при світлі дня?

Схоже, залишається визнати правоту скептиків, тих, хто вважає ідею мирного існування щонайменше наївною. Історичний досвід людства начебто наглухо блокує цю світлу ідею — про мир без воєн.

Свобода не в тому, щоб не стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою.