людина

- Ми вже прибули? - Ти як дитина перед прогулянкою. — А я є дитиною перед прогулянкою.

Тому що для гідного незалежного життя людині потрібна вісь, на яку він міг би спертися.

Люди, які люблять одне й те саме, близькі один одному на будь-якій відстані!

— Я не вмію розмовляти з людьми, але заспокоїти дівчину у мене виходить так легко, як у паралітика зробити операцію на мозку гайковим ключем.

- Ти зовсім не допоміг мені, старцю. — Може, ти поставив не ті запитання?

— Все буде гаразд. — Все буде добре, правда? - Так, а що? — Просто це лайнова брехня, яку люди кажуть один одному, щоби не розкиснути.

Крик болю досяг небес, але зірки та півмісяць залишилися байдужими до людських страждань.

Завжди є ніж, якого ти не чекаєш, і він гостріший за всіх.

— Мама часто кидала його в дитинстві, — подумала Лі. - Мабуть, на голову. — А ще він гриз ґрати від ліжечка. — Наївся свинцевих білил? - Схоже.

Пару миттєвостей вона себе почувала коробкою передач, яку різко перевели зі швидкості на нейтралку... і хоча двигун ревів, як божевільний, нічого не відбувалося. А потім зчеплення схопилося, і коробка м'яко переключилася назад на швидкість.