людина

Краще пошкодувати та піти, ніж залишитися та пошкодувати.

Коли людина все життя бореться зі своєю інакшістю, в якій вона не винна, з герметичною, непроникною, як підводний човен, нетерпимістю крихітного містечка, з самотністю нерозуміння, що є наслідком інакшості, коли він бореться за найменший знак прийняття відмінності і раптово знаходить когось., хто відчуває так само і також є втіленням всіх мрій і фантазій, то в нього виникає відчуття, що він торкнувся вічності.

Однією з головних ознак щастя та гармонії є повна відсутність потреби комусь щось доводити.

Ніщо не виявиться настільки добрим, наскільки ти можеш його уявити. Ніхто не прекрасний настільки, як виявляється таким, як у тебе в голові. Ніщо так не збуджує, як власна фантазія.

Ми, сучасні люди, дуже радісно міняємо цінності на зручності, зовсім як індіанці міняли золото на скляні кульки.

У жодної людини, яка виявляє своє«я», немає часу ні на які чортові хобі.

Ти сумніваєшся, отже, ти готовий.

Повернутись не можна. Можна жити чи тут, чи там. Ніхто не живе у двох світах одразу.

Люди тактовні і ввічливі не тому, що так прийнято, а тому що вони усвідомлюють свою недосконалість і знають, що можуть робити помилки.

Людям доводиться переживати страхи. Якщо вони не переживатимуть їх, то як зможуть оцінити безпеку?