мислення

Прощай, любов моя, зітри сльозу... Ми обоє перед богом винні, Надію уклавши, як бабку, В кулак долі і спітнілий, і пом'ятий. Пробач, кохання моє, моє лихо... Шумить листя, у саду грають діти І життя незворушно молоде, А нас — ніби не було на світі...

— Коли мені було 15, батько купив мені власну яхту. - Власну яхту? - Що? Що? Він хотів мене втішити - мій поні захворів.

Володіти смаком - це більше, ніж володіти розумом.

Ти високого зросту, у тебе ідеальні груди, довге волосся. Якби я була на твоєму місці, я скрізь ходила б голою. У мене не було б роботи, не було умінь, я навіть читати не вміла. Просто була б голою.

Хоч ми працювали і на голодне черево, але нами була переможена розруха.

Не падай духом - заб'єшся!

Щось я розчулився - зі мною таке буває.

Любов всесильна: немає Землі ні горя вище кари її, ні щастя вище насолоди служити їй.

— Фаїно Георгіївно, якої ви думки про режисера? — Це уцінений Мейєрхольд.

Я говорила довго і непереконливо, наче говорила про дружбу народів.