правда

Він не міг не скривитися при згадці про те, як тоді завмер і оголосив: — Нью-Йорк, я люблю тебе. Любити? Ніколи. У найкращому разі це було сліпим захопленням. І після трьох місяців, прожитих разом з його втіленою пристрастю, після стільки днів і ночей, проведених з нею і тільки з нею, та втратила навіть ауру колишньої пишності. Нью-Йорк був просто містом. Можливо, столицею міст. Столицею – буквально. Він бачив її вранці прокиданої, як повія, і виколупувати трупи вбитих зі щілин у зубах і самогубців зі сплутаного волосся. Він бачив її пізно вночі, яка безсоромно спокушала пороком на брудних бічних вулицях. Він спостерігав за нею в жаркий полудень, мляво і байдужою до жорстокостей, які щогодини творилися в її задушливих переходах.

— Нам потрібна ця мавпа? - Ти мене вражаєш, Джонсе. Чи можна так казати про нашу дитину? — Вона така схожа на тебе! Але мозок у неї твої. - Да я помітила. Вона дуже кмітлива.

Серед мистецтв таке є вміння: Несправність приховати, коли помилився друг, І похвалити при всіх його радість, Або приховати відсутність заслуг.

Навіщо не відстати, якщо бачиш, що мети не може бути досягнуто.

Хтось скаже, що цей потяг поверховий, — неправда, немає нічого глибшого; ви готові на все; ви миритеся з недоліками, прощаєте недосконалості, навіть шукаєте їх, не втомлюючись захоплюватися. Адже по-справжньому приваблюють лише слабкості.

У деяких людей життя зразкове. А в деяких людей – смерть.

…Я промовчала. Я вмію ковтати образи і вдавати, що все добре.

— Ви ще здатні вести справи після того, що сталося? Може ви не любили свою дружину? - Не смій! Вона тут, поряд зі мною, і каже мені:«Не довіряй цим людям».

Протягом усього життя ми робимо висновки, ґрунтуючись на особистому досвіді, проте жоден з них майже ніколи не має відношення ні до того, що ми є насправді, ні до наших намірів.

Моя ліва нога – Різдво, моя права нога – Великдень, чому б вам не зайти до мене між цими святами?