сум

Секрет старості полягає в тому, щоб увійти в гідну змову з самотністю. (Благополучна старість - це вміння домовитися зі своєю самотністю.)

Бути правим – сумнівне задоволення. Задоволення — зуміти довести, що інші не мають рації.

Я навчився жити на самоті, для чого мені знадобилося пекельне терпіння. Я проїхав півсвітла в пошуках повітря, яким ти дихала. Кажуть думки двох закоханих зрештою зустрічаються, і я часто питав себе, засинаючи ночами, чи ти згадуєш мене хоч зрідка, як я згадую про тебе.

Сумно, що птахом у квітучих гілках бути не дано...

У смутку стаємо непомірно гордими. Створюємо видимість того, що ні в кого не потребуємо, хоч нам така важлива чужа рука на плечі.

Кожен, хто думає, що хлопчаки невинні й милі, ніколи сам не був хлопчиськом чи забув про це. А той, хто думає, що люди не бувають жорстокі і не завдають один одному болю, навряд чи часто виходить із дому.

Я любив тебе завжди. Я переродився! Я ніби сам здер свою шкіру… і, корчучись від болю, виявив, що в мене є серце…

Магія слів, без сумніву, існує. А якщо ними маніпулює людина вміла і знаюча, ці слова запросто можуть взяти вас у полон. Вони обплутають вас, як шовковисте павутиння, а коли ви перетворитеся на безпорадний кокон, пронизають вам шкіру, проникнуть у кров, опанують ваші думки. Їхня магічна дія продовжиться вже всередині вас.

Вона грюкнула дверима і поїхала. Майже відразу мене наповнило почуття самотності. Немов Різдво пішло від мене назавжди.

Розлуку в усьому бачу: вона в очах твоїх сумних. Розлуку по всьому я чую: твій голос слабший і глуше. Розлуку по всьому вдихаю: ти пахнеш скошеним лугом. Розлуку в усьому відчуваю: твої знесилені руки. У всьому передчую близькість розлуки, розлуки, розлуки.