життя

— Як мені дізнатися, що це не пастка? - Ніяк. У тому-то і веселощі.

Король повинен дотримуватися закону, тому що тільки закон і робить його королем.

Випадковостей не буває. Хоча ми й приймаємо рішення самі, ми приймаємо їх тому, що є якась найвища невідома сила, вона підказує їх нам. Тут ми не владні. Але в нашій владі вирішити, якою дорогою ми підемо.

Кохання вбиває почуття обов'язку.

- Шантаж - це тяжкий злочин. — Звинувачення у шантажі — теж тяжкий злочин.

Час пройшов так швидко, а йшов так повільно.

Звідки ця спустошеність? - Запитав він себе. - Чому все, що було в тобі, пішло і залишилася одна порожнеча?

Всім з місця! Я впустив мізки.

У художників інше, не доступне іншим сприйняття світу.

Знаєш іноді… іноді я майже вірю, що шаленство — це вигадка. Я ніколи не відчував того, що інші… нібито Ліси чи старого Влада. Але часом... - Він помовчав. - Ну не знаю. Я відчуваю, ніби перебуваю зовсім поруч, Роза. Зовсім поруч із краєм. Начебто варто зробити один невірний крок і мене затягне туди, звідки я не зможу повернутися. Втрачу себе.