Коли вільно крила я розправив, Тим вище понесло мене хвилею, Чим ширше віяв вітер наді мною. Так, дол знехтувавши, я вгору політ направив. Дедалів син себе не знеславив Падінням; мчуся я тією самою висотою! Нехай упаду, як він: кінець інший Не потрібний мені, — чи не я відвагу славив? Але голос серця чую у висоті: «Куди, безумець, мчимо ми? На нас принесе в розплату лише страждання...» А я«З небес не страшно падати мені! Лічу крізь хмари і помру спокійно, Раз смертю рок вінчає шляхгідний...»
Категорія
Красиві цитати