Книга / твір

Співчувати страждаючим — риса істинно людська, і хоча це має бути властиво кожному з нас, проте насамперед ми маємо право вимагати участі від тих, хто сам його сподівався і в когось його знаходив.

Творець, який не сумнівається, - таке ж сумне видовище, як спокусник, впевнений у своїй чарівності. Будь-який витвір мистецтва цілить дуже високо – відобразити бачення світу, ні більше, ні менше. Якщо подібна самовпевненість не врівноважується муками сумніву - перед вами монстр, що перекручує мистецтво, як фанатик віру.

До людей рано чи пізно завжди приходить щастя.

Нам було років по 15, коли моя подруга, на канікулах у Києві, безоглядно закохалася в хлопчика. І, повернувшись додому, обрушила на сім'ю всю міць цього нетерплячого, що змітає всі заперечення дорослих кохання. Вона хотіла негайно виїхати до Києва назовсім. Сім'ю лихоманило, з ранку до вечора дівчина влаштовувала скандали (я, зрозуміло, співпереживала її шалене почуття). І ось, пам'ятаю, епізод: черговий скандал між закоханою дівчинкою та її вісімдесятирічним дідом, професором, знаменитим у місті хірургом. — Це кохання, кохання! - кричить моя подруга. - Ти нічого не розумієш! Дід акуратно намазав повидло на шматочок хліба і спокійно сказав: — Дурне, кохання- Це роки, прожиті разом.

Матерна лайка - граничне вираження експресії, вираження сильних почуттів. З усього мовного запасу саме мат відповідає найбільшому збудженню.

Ставлячи палиці в колеса, можна залишитися без палиці.

Я тебе ніколи не обманював і не обманю, поки живий, тому що любов є також совість, і вона не дозволить навіть подумати про зраду.

Читання художньої літератури є джерелом духовного, морального та інтелектуального збагачення.

Воскресіння можливе лише після повного саморуйнування. — Тільки втративши все, — каже Тайлер, — ми маємо свободу.

Не можна брати минуле із собою. І не можна озиратися, це стомлює і веде до загибелі. (Не брати з собою нічого з колишнього життя. Нічого! І не озиратися - від цього тільки втомлюєшся і втрачаєш сили.)