Смішні цитати

— Як протікає батьківство? — О, чудово. Приголомшливо. Так, чарівно. — Поспати вдається? — На жаль. — Що ж. Бути на побігеньках у вимогливої ​​дитини, вставати у будь—який час за її примхою... Незвично, мабуть? — Навіщо він? — Ви ж знаєте. Вічно за ними забираєш, гладиш по головці... — Це що, прикол? —... І ні слова подяки. Вони навіть обличчя людей не розрізняють. — Ви жартуєте, так? — А ти все кажеш:«Розумниця. Ти у нас розумниця»... — Це про мене? —... І міняєш підгузки. — Так, без цього ніяк. — Не вловлюю.

Настане ніч, раптом стане самотньо, Ти згадаєш знову про мене. На тлі цих фраз жорстоких, грає все, що привабливо тобі. З'єднавшись, наші душі злітали птахом у небеса. І я не знаючи, як нам краще Намагалася заплющувати очі. У коханні бувають дві помилки: Старання думати та вирішувати. Адже від однієї твоєї усмішки Хотілося життя своє міняти. І ось тепер я стою перед вами. Сама не знаючи, чому... З глибокою вірою та наївними мріями. І з відчуттям, що лечу...

— Скільки днів на тижні, Коннор? — Це що, головоломка? — То скільки? — 7. І це не смішно. — Як і те, що ти прийшов на тиждень. Минув місяць, а ти все ще тут.

Звичайні люди намагалися жити звичайним життям, просто меланхолія поєднувалася в них із чорним гумором.

Ніколи не вибачайтеся за усмішку!

Сидиш собі на дивані у своїй квартирі, хочеш – у трусах, хочеш – у костюмі клоуна, та хоч голий сидиш. Тикаєш у кнопочки на клавіатурі або на екрані і начебто спілкуєшся. Задаєш питання, відповідаєш на чужі, свою думку висловлюєш, жартуєш, смієшся… Тільки смієшся як? Дві кнопки натиснув: двокрапка та дужки – рахуй посміявся, а для особливо лінивих можна навіть одну натиснути – список твоїх емоцій на екрані. Смайли, посмішки, колобки з прапорцями. Тільки це не ти посміхаєшся – це ці колобки сміються. Їм весело, вони радіють, обіймаються, цілуються, катаються по підлозі від сміху. Це вони там, у своєму віртуальному світі. А двоє сидять біля моніторів і думають, що це їхні емоції.

… Гумор — теж зброя душі у боротьбі за самозбереження. Адже відомо, що гумор як ніщо інше здатний створити для людини певну дистанцію між нею самою та її ситуацією, поставити її над ситуацією, нехай, як уже говорилося, і ненадовго.

Жарти про смерть – мій спосіб адаптуватись до світу.

Невдача — це хитрий і лукавий жартівниця з дещо своєрідним почуттям гумору. Вона в захваті, коли їй вдається зіштовхнути людину зі шляху в одному кроці від справжнього успіху.

У деяких дідків такий собі специфічний нехитрий гумор… – Як у вас справи з ліками від високого тиску? Тиск під контролем? — Запитую я літнього чоловіка. — Найчастіше так. Але якби мимо пройшла оголена жінка, воно підвелося б, – і підморгує мені.