філософія

І не треба приймати надто близько до серця свої недоліки, бо той, у кого їх немає, все ж таки страждає одним — відсутністю недоліків; той, хто вважає, що досяг досконалої мудрості, добре зробить, якщо подурнішає знову.

Для мене все раптом втратило сенс. Якось раптово. Моє життя, життя інших людей, життя тварин і рослин — все, що є у світі. Все розпалося на нескладні шматочки.

Життя, це чарівне скупчення найрізноманітніших понять, продовжується. Вона рухає сама себе і сама себе оберігає, а сенс їй надає шаленство.

Я й сама часто про минуле думаю. Особливо тепер... І ось, що помічаю. Для того щоб жити, людині потрібні спогади, як паливо. Все одно які спогади. Дорогі чи нікчемні, суперважливі чи безглузді – всі вони просто паливо. Газетна реклама чи філософські трактати, брудна порнуха чи десятитисячні банкноти — для вогню, в який їх кидають, це просто папір. Не буде ж вогонь палати по-різному, завивши раз у раз:«О, Канта підкинули!» або«Ага, вечірні новини!» або«Ух ти, які цицьки!» Вогню все до лампочки... Отак і з нашими спогадами. Непотрібні, випадкові, непридатні, одноразові — все пригодиться, аби вогонь не погас...

Моя філософія - зустрічати захід сонця з другом; мої принципи - зустрічати світанок на самоті; моя творчість — проводити день із ворогами.

Діти не визнають болю. Вони хочуть жити у шоколадному світі. У вигаданому світі утопії, як Пітер Пен. Але синдром Пітера Пена - це психічне захворювання людей, які не хочуть розлучатися з дитинством. Таких людей поміщають до лікарні. Тому що сенс всесвіту і траєкторії душ полягає не в тому, щоб залишатися дитиною, а в тому, щоб дорослішати... А бути дорослим означає приймати темні сторони світу і себе теж.

... Хіба треба було б вчити хлопчиків силі та рішучості, якби вони від природи були такими? Ні. А хіба вчили б дівчаток бути слабкими, якби ця риса була з ними від народження? Ні. Істина в тому, що жінка – це сила і влада, а чоловік – слабкість та податливість.

Щоб уславитися мудрецем, достатньо й одного вислову, якщо воно запам'ятається на віки.

Самі філософи думають, що їм дозволено говорити лише на певні теми — переважно ті, про які міркували перші філософи. Але насправді ви можете філософствувати про що завгодно - про пральну машину, про те, що ви з'їли на сніданок, - тому що філософія не тема, а спосіб думати.

Хто про свої справи кричить усім без упину, У тому, мабуть, мало толку; Хто справді істинно, тих часто на словах. Велика людина лише голосна на справах, І думає свою він міцну думу Без шуму.