людина

Вона виглядала просто незрівнянно! Відчувалась у ній якась стрімкість, неприборканість.

Нерви і так були ні до біса... але я чогось увімкнув телевізор.

Тридцять років тому комп'ютери були на роботі, потім вони з'явилися у нас удома, а тепер у нас у кишенях. Їм залишилося тільки забратися всередину.

Історії у книгах не зрівняються з газетними історіями. Історії з газет — щойно спіймана риба, гідна уваги лише доти, доки вона залишається свіжою, тобто зовсім недовго.

Є деякі речі, в яких ніхто не може допомогти. Іноді люди вмирають від того, що хтось робить щось... вірніше, хтось не робить чогось. Дуже багато людей помирають через це.

Життя - це біль. Я щоранку прокидаюся з болем, ходжу на роботу з болем! Сказати, скільки разів мені хотілося послати все до дідька, звести рахунки з життям?

Всі наші неприємності входять до нас через рот.

... У світі існує рівновага, і іноді в наше життя втручаються сили, яких нам не зрозуміти, і щось кидають на чашу терезів, щоб хитнути їх у потрібний бік.

Ми себе у рефлексії не оцінюємо, а збираємо.

- Іноді я підслуховую розмови... І знаєте що? - Що? — Люди ні про що не кажуть.