правда

— А я одного разу з'їв людину. Під час облоги, ось так. — Що, справді з'їв? - Не цілком, тільки ногу. - Це жахливо! — Та ні, з гірчицею нормально.

Будувати здогади про відсутніх, яких любиш, значить піддавати себе тортурам.

... у кожного є скринька... Там заховані щасливі миті. Зловживати цим не слід, але коли вам зовсім погано - обережно дістаньте його з-під ліжка. Витріть пил вологою ганчірочкою. І відчиніть вашу скриньку, і дістаньте одну, тільки одну щасливу мить, вдивіться в неї, згадайте...

Не шкодуй себе. Себе шкодують лише нікчемності.

— Ти знаєш, чому ти чорний? — Бо сонечко любить мене більше за Вас.

Любіть себе, і тоді оточуючі вас теж любитимуть. Поважайте чужу думку, але відстоюйте свою. Пам'ятайте, що ви нікому нічого не винні, так само як і вам ніхто нічого не винен.

Досить лише пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на західне небо, варто тільки захотіти.

- Як би там не було, у нього кульове поранення, просто до речі. - У нього стріляли? — Ні, хтось кинув у нього кулею.

— Навіщо ти ростиш цю малечу? Невже... Хочеш поїсти кролятину? — Тут же закриває кролику вуха ти чого... Їм не можна таке чути.

На вашу відомість, коли Піфагора осяяло, коли він зрозумів, що відкрив свою теорему, він приніс у жертву Музей сто биків. Немає нічого приємнішого за осяяння, правда? Не відповідайте, задоволення триває довше, коли не ділишся.