релігія

Поки людина жива, найстрашніше чекає її попереду.

Мені обридли конфесії з політичним підтекстом. Московський патріархат, київський патріархат. Один всія України, і другий всія України. В очах двоїться — хто ж із них усіїший? А я хочу звертатися до Бога зі свого храму своєю мовою. Це моє право.

Релігія — загальнолюдський нав’язливий невроз.

Релігія перетворює розпач, який вас руйнує, у смиренність, яка поневолює.

Міфологія — це те, у що вірять дорослі, фольклор — те, що розповідають дітям, а релігія — те й інше.

Поступово відкрилося мені, що лінія, що розділяє добро і зло, проходить не між державами, не між класами, не між партіями — вона проходить через кожне людське серце. Лінія ця рухлива, вона коливається в нас з роками. Навіть у серці, обійнятому злом, вона утримує маленький плацдарм добра. Навіть у найдобрішому серці є невикорінний куточок зла. Відтоді я зрозумів правду усіх релігій світу: вони борються із злом в людині (у кожній людині). Не можна вигнати зовсім зло зі світу. Але можна в кожній людині його потіснити. Відтоді я зрозумів брехню усіх революцій історії: вони знищують тільки сучасних носіїв зла (а не розбираючи похапцем — і носіїв добра), саме ж зло, ще збільшеним, беруть собі в спадок.

Наука без релігії кульгава; релігія без науки сліпа.

Коли я роблю добро, я почуваю себе добре. Коли я роблю погано, я почуваю себе погано. Ось моя релігія.